Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай"

 1. Перегляньте навчальне відео 

2. Законспектуйте

Рік: 1979                Літературний рід: ліро-епос                Жанр: історичний роман у віршах

Роман у віршах — різновид ліро-епічного (змішаного) жанру, у якому поєднані особливості і ліричного, і епічного зображень, що веде до багатоплановості художнього світу. Для нього характерні: - наявність розгорнутого сюжету (кількох сюжетних ліній); - використання ліричних та епічних засобів у відтворенні дійсності; - розкриття внутрішнього стану героїв; - виразне і багатогранне окреслення характерів;  - наявність ліричного героя; - написання віршовою мовою.

Історична основа: історичні події, зв’язані з боротьбою народу за поновлення своєї державності (боротьба народу проти польської шляхти); персонажі твору згадують далекі часи, коли на півдні України, за Дніпровськими порогами, зароджувалось українське козацтво, запорожці; згадується перший гетьман українського козацтва Дмитро Вишневецький

Фольклорна основа: Маруся Гордіївна Чурай (Маруся Чураївна) – поетеса – співачка з Полтави, жила 1625-1650р.р.; любила хлопця Григорія Бобенка; той зрадив дівчину, одружившись з Галею Вишнявкою; Марія помстилась за зраду, її засуджено на страту; від смерті врятувала грамота гетьмана – помилувано за заслуги як авторки пісень; жила недовго: померла від сухот, чи пішла до Полтави у монастир. Їй приписують авторство пісень «Віють вітри»; «Зелений барвіночку»; «Ой не ходи, Грицю»; «Грицю, Грицю, до роботи»; «Засвистали козаченьки».  Але: ці усні народні оповідки документально підтвердити не вдалося, бо судові акти Полтавського магістрату згоріли під час пожежі.

Тема: зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка в поєднанні з історичними подіями XVII ст.

Ідея: незнищенність особистості з багатим духовним світом і українського народу, глибока віра в їх духовну силу.

Головні герої: Маруся Чурай, Грицько Бобренко, Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, війт Семен Горбань, Галя Вишняківна, козак Лесь Черкес, Богдан Хмельницький, мандрівний дяк

Сюжет: дві сюжетні лінії - особиста: Маруся Чурай - Грицько Бобренко та історична: національно-визвольна боротьба українського народу під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького проти польської шляхти.

Композиція
I розділ   «Якби знайшлась неопалима книга»	Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.         Розділ знайомить майже з усіма персонажами, які діятимуть далі. Тут започатковані головні сюжетні лінії й проблеми, починається досить активне розкриття характерів.
II розділ  «Полтавський полк виходить на зорі»	Полтавський полк на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу. Головне завдання другого розділу полягає у створенні панорамного образу українського народу, який воює за свою волю. Полтавський полк, що вирушає в похід, — наскрізний образний мотив у  романі.
III розділ    «Сповідь»	Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу (він найбільший у творі, центральний) Марусю виводять на страту.
IV розділ «Гінець до гетьмана»	Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі. Розділ розширює просторові межі твору. Бачимо вже не тільки Полтаву, а й більшу частину України. Значну увагу авторка приділяє образу Богдана Хмельницького, який постає мудрим, виваженим політичним і військовим діячем — творцем української держави.
V розділ   «Страта»	Сюжет максимально драматизовано. Такий хід, здається, доречнішим був би аж перед фіналом твору. Однак авторка знаходить можливості зберігати емоційне, психологічне напруження на всіх етапах оповіді. Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Марусиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України було покарано на горло у Варшаві
VI розділ   «Проща»	Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.  «Проща» є своєрідним інтелектуальним центром роману, бо тут відбувається осягнення історії України, проблем її існування.
VII розділ   «Дідова балка»	Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.
VIII розділ «Облога Полтави»	Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.
IX розділ    «Весна, і смерть, і світле воскресіння»	Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю»

                Проблематика:                Зрада і вірність

• Моральна відповідальність
• Роль митця в суспільстві
• Духовний розвиток
• Війна і мир

Порівняльна таблиця до творів «Маруся Чурай» та «Лісова пісня»

	«Маруся Чурай»   Ліна Костенко	«Лісова пісня» Леся Українка
Жанр	Роман у віршах	Драма-феєрія (проблемно- філософська драматична поема)
Основна проблема	Незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу й могутність	Боротьба за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя
Пробле­матика  твору	Митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання; проблема зради	Людина й мистецтво; добро і зло; проблема кохання; проблема самозради
Любовний           трикутник	Маруся — Гриць — Галя	Мавка — Лукаш — Килина
Дії	Вони обидва живуть у постійній невідповідності, конфлікті внутрішнього «я» із вчинками, власною поведінкою. І тому найпрекрасніше, наймогутніше серед почуттів, яким обдарувала людину природа,— кохання — приносить їм страждання, горе, муки і — смерть. Бо жити не можна, «втративши душі своєї цвіт», а лише існувати, розмінявши її на спокуси. Але не жити. Гриць і Лукаш мали багатий душевний потенціал, але власноруч його знищили.
	Гриць Бобренко: було йому дано якусь людську неор­динарность, але — харак­теру не вистачило; висоти злякався; світ ловив І таки впіймав... Обіймами й стат­ками Галі Вишняківни, спо­кусою більш простого й зро­зумілого (ніж у випадку з Марусею) життя-буття...	Мавка дорікнула Лукашеві за те, що той «жит­тям не зміг до себе дорівня­тись»?

 

 Пройдіть тестування, перейшовши за посиланням

КК-04 https://vseosvita.ua/test/start/hfd290