Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути

 1. Конспектування

–   Прочитайте теоретичні відомості. Складіть конспект із наведенням прикладів.

Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою — вісти (доповісти, відповісти, розповісти і ін.) у теперішньому часі та в майбутньому доконаного виду мають особові закінчення, невідомі іншим дієсловам, а тому вони не належать ні до першої, ні до другої дієвідміни. їх об’єднують в окрему групу, які іноді називають архаїчною групою дієслів.

Дієслово бути в давньоруській мові мало в теперішньому часі такі особові форми:

Однина                          Множина

1- а ос. єсмь                     єсьмо

2- а ос. єcu                        єсте

3- я ос. єсть                         суть

У сучасній українській мові від нього в усіх особах однини і множини теперішнього часу вживається звичайно лише одна форма є (я, ти, він є; ми, ви, вони є) і дуже рідко в першій та третій особах однини форма єсть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина).

У художній літературі зі стилістичною метою (для створення урочистості мови тощо) іноді вживаються архаїчні особові форми дієслова бути. Напр.: Ти воскреси нам діяння народу: одвічня ти ж наша сило,— славна бо єcu (П. Тичина).

Дієслово їсти в теперішньому часі й утворені від нього дієслова доконаного виду (поїсти, з’їсти) у майбутньому часі відмінюються так:

Однина                        Множина

1- а ос. їм, з’їм                      їмо, з’їмо

2- а ос. їси, з’їси                   їсте, зї’сте

3- я ос. їсть, з’їсть                їдять, з’дять

Дієслово дати, як і вивідні від нього віддати, видати, подати, продати тощо, та дієслова, утворені від основи -вісти (доповісти, оповісти та ін.), є дієсловами доконаного виду, тому вони в теперішньому часі не вживаються, а мають лише форми майбутнього простого часу.

Зразок відмінювання дієслів дати, розповісти.

Однина                          Множина

1-а ос. Дам, розповім            дамо, розповімо

2-а ос. Даси, розповіси          дасте, розповісте

3-я ос. Дасть, розповість       дадуть, розповідять

2. Виконайте вправи

1. Перепишіть прислів’я. Чому вони нас вчать. Визначте форми дієслів їсти (з’їсти), дати.

  1. Скільки взимку бджолам дамо, стільки влітку медку з’їмо.
  2. Хліб їж, а правду ріж.
  3.  Подвійно дає той, хто дає швидко. 
  4. Не той щедрий, хто дасть багато, а той, хто дасть вчасно.
  5. Зернину до зернини додамо — і каші поїмо.

2. Притча

- Прочитайте, поставте дієслова, що в дужках, у потрібній формі (усно).

Піймав лис ворона та й каже дружині:

—         (Віддати) його нашим лисенятам: нехай потренуються в полюванні, а потім (з’їсти).

А лисиця (відповісти):

—         Якщо ми (з’їсти) розумного птаха, це (дати) мало користі. Хай краще (розповісти) мудру історію. А м’яса в лісі ще багато бігає — ми й дітей нагодуємо, і самі (поїсти).

Лис звертається до ворона:

—         Якщо (розповісти) цікаву цритчу, я (дати) тобі волю. Якщо ні, то (з’їсти).

Той міркує: «Я (розповісти), а він мене опісля все одно (з’їсти). Хай спочатку (дати) свободу. А потім поговоримо». А вголос каже:

—         Притча як пісня: їм обом заважають чужі пазурі (кігті) на горлі та грудях. Відпусти мене з миром, і матимеш від мене безліч історій, які (дати) тобі світлу голову та макітру розуму. А щоб ти не думав, що я намагаюся обдурити, першу притчу (розповісти) негайно.

Лис заслухався красномовного птаха й мимоволі послабив кігті. А той продовжує:

—         Якось лис і пара вовків (пішли) полювати: їжу добувати, щоб дітей годувати. Лис до заячої хатки вліз. Господаря забрав із собою, а про зайчиху і зайчат вирішив так: хай живуть і ростуть, час прийде. Бог (дати) — мої діти чи внуки упіймають їх і (з’їсти).

—         А вовки натрапили на цілий гурт корів. Пастухів із собаками нема — раду своєму стаду вони вже не (дати). Вовки на радощах по-чали так, що не зупиняться ніяк. Думають: «Усе, що тут не (з’їсти), додому віднесемо». Один їсть, їсть, їсть — раптом у горлі застрягла кість. Так і помер. Другий намагався все м’ясо додому дотягти, але його було надто багато. Воно придавило вовка до землі, і він задихнувся.

Лис розсміявся:

—         Твоя правда: ми, лиси, небагато розумніші за вовків.

А ворон йому:

—         Якщо моя правда, то (виконати) свою обіцянку…

—         А коли ти (розповісти) ту безліч історій, яку обіцяв?

— Ти ж не вовк — не (бути) ковтати все і відразу. Прилітатиму кожної неділі і (розвідати) по одній притчі.

Відтоді лиси товаришують з родиною ворона. І це на користь не тільки їм, а й нам.

-   Зробіть висновок із притчі. Придумайте заголовок до тексту.

3. Прочитайте. Визначте допущені в  реченнях помилки. Прочитайте прислів’я, уживаючи дієслова у  формах, що відповідають граматичним нормам. 

1. Свого розуму в чужу голову не перекладеш, свого сумління комусь не віддаш. 2. Як розповіш про свій біль, то вже не так болітиме. 3. За кожен лихий учинок рано чи пізно відповіш. 4. Скільки не з’їсиш, на все життя не наїсися.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Провідміняйте (письмово) в однині і множині дієслова віддати, відповісти. З усіма формами складіть словосполучення і запишіть.

Немає коментарів:

Дописати коментар