Інформативна й нормативна функції словників.

Пригадайте: 
· Які словники є у вас дома?
· Коли ви звертаєтеся до них?
· Ви звернули увагу, як побудовані словники?
· Хто їхній автор?
Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу
► Складіть план поданого матеріалу. Що нового ви дізналися про словники?
► Запишіть тлумачення понять лексикографія і лексикологія.
► Запишіть особливості лексикології і фразеології.
► Назвіть (письмово) типи словників.
► Прочитайте текст. Складіть план (письмово). Розкажіть за планом товаришу по парті.
Французький письменник Анатоль Франс назвав словник «усесвітом, розташованим у алфавітному порядку». Словник потрібен, коли не знаєш, як пишеться те чи те слово. Але це не головне. Словники — це не лише довідники, але й елемент національної культури: адже в слові втілено багато граней народного життя. Усе багатство й різноманіття лексичних запасів мови зібрано в словниках. Створення словників — завдання особливої галузі лінгвістичної науки — лексикографії. Словників багато й вони різноманітні.
    Більшості людей відомі двомовні словники: до них ми звертаємося під час вивчення іноземних мов, перекладання текстів з однієї мови на іншу (наприклад, з української мови англійською).
    Надзвичайно різноманітними є одномовні словники. Відомості про правильне написання слів можна дізнатися в орфографічному словнику, про те, як треба вимовляти слово,— в орфоепічному словнику (тобто словнику правильної літературної вимови).
    Етимологічні та історичні словники описують походження слова, його шлях у мові, усі зміни, які відбулися з ним на цьому шляху.
    Граматичні словники містять інформацію про морфологічні й синтаксичні властивості слова; у зворотних словниках слова розміщено за алфавітом їхніх кінцевих літер (іноді це потрібно для деяких лінгвістичних досліджень).
Існують також словники іншомовних слів, термінологічні, діалектні, словники мови письменників, словники мовленнєвих помилок і труднощів. Словник може охоплювати не всю лексику мови, а певні групи слів: такими є словники синонімів, антонімів, омонімів або паронімів.
    Цей перелік був би неповним без двох типів словників, що мають найдавнішу лексикографічну традицію. Це тлумачні та ідеографічні словники. І в тих, і в інших пояснюється значення слова. Але в тлумачному словнику слова розміщено в алфавітному порядку, а в ідеографічному — за групами, які виділяють на підставі деяких спільних властивостей речей та понять (наприклад, таких: «людина», «тварина», «дія», «фізична властивість» і т. ін.).
    Складання словників — праця кропітка і тривала. Сучасна лексикографія є цілою індустрією, яка, задовольняючи потребу в найрізноманітніших видах інформації про слово, активно використовує можливості сучасної комп’ютерної техніки.

Домашнє завдання
Письмова характеристика словника
► За поданою схемою складіть характеристику конкретного словника.
1. Вихідні дані про словник (повна назва його, автор чи колектив авторів, упорядник, кількість томів, місце видання, видавництво, рік видання).
2. Тип аналізованого словника, специфіка його побудови.
3. Завдання цього типу словника.
4. Коротка оцінка словника, визначення його практичної цінності. Елементи лексикографічної роботи
Складіть словникові статті до виділених у тексті слів.
Мова — універсальна, але користування нею вкрай індивідуальне. Це своєрідний енергопровід: від одного до іншого, від одного до багатьох (П. Мовчан).
Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.
Рідна мова — це музика й малювання душі людської (Д. Овсянико-Куликовський).


Немає коментарів:

Дописати коментар