Іван Франко. Збірка "Зів'яле листя"

 

Збірка “Зів’яле листя” 

Збірка складається із трьох жмутків (циклів), кожен з яких містить 20 поезій. Три «жмутки» – це три дії, зміст яких – життя і нещасливе кохання ліричного героя. До неї ввійшла інтимна поезія, що певною мірою відбивала віддалені в часі моменти особистого життя автора. 

Любовна, інтимна лірика збірки вражає своєю силою і глибиною («Чого являєшся мені у сні», «Якби знав я чари, що спиняють хмари», «Як почуєш вночі край свого вікна» та ін.).

Образ зів’ялого листя алегоричний, автор визначає його як «завмерле в серці кохання».

Перший «жмуток» передає трагедію нерозділеного кохання, його беззахисність та вразливість. ( «Так, ти одна моя правдивая любов», «За що, красавице, я так тебе люблю»). Він присвячений першому коханню Ользі Рошкевич

 Другий «жмуток» ліричної драми написаний переважно у народно-пісеній манері, автор звертається до фольклору. Тому багато віршів з другого «жмутка» стали улюбленими піснями та романсами ( «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червона калина, чого в лузі гнешся», «Чого являєшся мені у сні» ). Митець намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них. Другий «жмуток» був присвячений Юзефі Дзвонковській. 

Провідним мотивом поезії третього «жмутка» є пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням ( «Пісне, моя ти підкреслена пташко…», «І ти прощай» ). Цей жмуток був присвячений Целіні Зигмунтовській (Журовська)

Вірш “Ой ти дівчино з горіха зерня”

Автор – Іван Франко

 

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько – колюче терня?

Чом твої устонька – тиха молитва,

А твоє слово остре, як бритва?

Чом твої очі сяють тим чаром,

Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,

Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І чом твій усміх – для мене скрута,

Серце бентежить, як буря люта?

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,

Тебе кохаючи, загублю душу.

 

Рік написання – 1886

Жанр – ліричний вірш.

Рід: лірика.

Вид лірики – інтимна

Збірка – «Зів’яле листя»

Тема “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”: страждання ліричного героя через нерозділене кохання.

Ідея: любов може викликати не лише радісні почуття, а й сум, горе. 

Франко описує красу дівчини, використовуючи фольклорні мотиви і порівняння, властиві народній пісні.

Ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої — уста — «тиха молитва», а слово — «гостре, як бритва». Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен «згубити душу», вважає це і своєю радістю, і своїм горем.

Головний мотив поезії – печаль. Настрій вірша песимістичний. Головна думка – кохання – це радість і страждання, це почуття не залежить від розуму й не підкоряється здоровому глузду. У вірші суміжне римування. 

 

 

«Чого являєшся мені у сні?»

Автор – Іван Франко

 

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в’яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

 

Автор – Іван Франко

Рік написання: 1896

Збірка: “Зів’яле листя”

Літературний рід: лірика

Жанр «Чого являєшся мені у сні»: ліричний вірш

Вид лірики – інтимна

Напрям – модернізм

Течія – неоромантизм

Тема «Чого являєшся мені у сні»: відображення внутрішнього світу закоханної людини, ії думок та страждань

Ідея «Чого являєшся мені у сні» – заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що.

Провідний мотив: нерозділене кохання

У творі використані прости тропи (звичайни та метафорични епітети: «чудові очі… ясні»; «дно студене»; «зарево червоне»; «довгими ночами»; «щастя молодого»; «дива золотого».

Порівняння: «очі…, немов криниці дно студене»; «уста…, мов зарево червоне»; «серце…, неначе перла у болоті», підкреслює надзвичайну красу дівчини, її байдужо-зневажливе ставлення до почуттів закоханого юнака і його високі душевні поривання.

метафори: «докір займається і …тоне у тьмі»; «ти серце надірвала»; «вирвала ридання голосні»; «свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні». Вони підсилюються повторами, що увиразнюють душевний біль ліричного героя з приводу неподіленого глибокого почуття.

повторення: «В житті мене ти знать не знаєш, хоч знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь Довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні…», вони надають можливість усвідомити надзвичайність великого і справжнього почуття закоханого, який спочатку ніби протестує проти появи образу його коханої, що являється йому уві сні.

риторичне заперечення «О ні!» змінюється на риторичне звертання «Являйся, зіронько, мені!», що підсилюється риторичним окликом «Хоч в сні!».

Застосування митцем художніх прийомів – допомагають нам усвідомити глибину почуття ліричного героя, що переповнювали душу закоханого, для якого кохання, як і для самого автора, — це «диво золоте», «щастя молоде».

 

«Чого являєшся мені у сні?» художній аналіз

Ліричний герой живе у світі, у якому панує реальне, вигадане і неподілене кохання. Він бачить перед собою портрет коханої, таємничий духовний зміст її внутрішнього змісту, ідеал, яким його собі уявляє ліричний герой.

Вірш змальовується крізь призму сну. Ці навіювання виникли через палке кохання ліричного героя до дівчини, яка не має взаємних почуттів, і прагнення знищити у своїй уяві образ коханої

  Вірш «Чого являєшся мені у сні?» — це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя.

 Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно, вона не відповідщає на його кохання. Він намагається вирвати її із серця, бо любов завдає йому страждань.

  Про те, ця любов закоханого не знаходить відгуку в серці дівчини, свідчать у поезії словами «німі уста», «криниці дно студене» її прекрасних очей.

Однак бажання забути образ милої було миттєвим. Ліричний герой просить , хоч у сні приходити до нього і приносити змученому серцю миті щастя.

 

 

 Джерело: https://dovidka.biz.ua/chogo-yavlyayeshsya-meni-u-sni-analiz

Джерело: https://dovidka.biz.ua/oi-ty-divchyno-z-horikha-zernia-analiz