Дмитро Павличко. Вірші "Два кольори", "Я стужився, мила, за тобою"

Перегляньте відеоурок


Прослухайте народну пісню "Два кольори" у виконанні українки Квітки Цісик

У США Квітка Цісик більше відома під ім'ям Кейсі. Її голос знає майже кожен американець. Вона десятки років озвучувала рекламні джингли таких відомих компаній як "Coca-cola", "American Airlines", "McDonald's", "Ford". Автомобільна корпорація "Ford Motor" взагалі зробила її, не професійну модель, а звичайну жінку, не тільки голосом, а й обличчям своєї рекламної кампанії. Кейсі співала на бек-вокалі у таких зірок як Майкл Джексон і Вітні Х'юстон. І найголовніше - саме вона виконала саундтрек до фільму "You Light Up My Life", який в 1978 удостоївся премії "Оскар" за кращу пісню. Але через юридичну тяганину найпрестижніша кінопремія світу дісталася іншій співачці. Зрештою, слава і широке визнання, про які вона мріяла, і щира любов мільйонів слухачів прийшли, але не до Кейсі, а до Квітці Цісик. І не в США, а в Україні - завдяки двом альбомами з народними піснями у її виконанні ( "Пісні України" та "Два кольори"). Квітка Цісик - американка, яка стала втіленням національної української самоідентифікації

Дізнатися більше про Квітку Цісик

Дмитро Павличко про свою пісню: 


«Два кольори»

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Аналіз поезії «Два кольори»

Рік написання: 29 лютого 1964 року.

Жанр: ліричний вірш, пісня.

Тема: роздуми над своєю долею і життєвим шляхом, синівська вдячність за материнську любов, за вишитий оберіг для захисту на непростій життєвій дорозі.

Головна думка: «мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги» (уславлення материнської любові та заклик не забувати про своє коріння, батьків).

Провідний мотив: мотив дороги як символу людської долі, поєднаний із мотивом материнського благословення.

Художні засоби

Епітети: незнаними шляхами, червоними і чорними нитками, сумні і радісні дороги, старого полотна, вишите життя.

Уособлення: «мене водило в безвісти життя», «війнула в очі сивина», «переплелись ...дороги».

Метафора: «піти у світ», «червоне — то любов, а чорне — то журба».

Повтори (рефрен): «два кольори мої, два кольори».

Повтори (тавтологія): «оба».

Порівняння: «переплелись, як мамине шиття, мої... дороги».

Протиставлення (антитеза): «сумні і радісні дороги».

Образи: піти у світ (розлука з рідними), незнаними шляхами (доля), сорочку мати вишила (захистила оберегом), червоними і чорними нитками (радість і печаль), свої пороги (рідний край), переплелись дороги (життєвий шлях), сивина (життєвий досвід), згорточок старого полотна (благословення матері), вишите моє життя на ньому (синівська вдячність).


Я СТУЖИВСЯ МИЛА ЗА ТОБОЮ

Я стужився, мила, за тобою,
З туги обернувся мимохіть
В явора, що, палений журбою,
Сам-один між буками стоїть.

Грає листя на веснянім сонці,
А в душі — печаль, як небеса.
Він росте й співає явороньці,
І згорає від сльози роса.

Сніг летить колючий, ніби трина,
Йде зима й бескидами гуде.
Яворові сниться яворина
Та її кохання молоде.

Він не знає, що надійдуть люди,
Зміряють його на поруби,
Розітнуть йому печальні груди,
Скрипку зроблять із його журби.


Жанр – інтимна лірика з елементами пейзажної.

Провідний мотив твору – туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва.
 
Композиція вірша чітка, виразна, це підкреслює про­зорість думки, довершеність емоційного малюнка.

Вихідний момент – сум ліричного героя за коханою (1-й рядок);
роз­виток почуття — ліричний герой стає явором, що росте й співає яворині, мріє про її кохання;
кульмінація — смерть явора (передостанній рядок);
резюме — яворова туга пе­ревтілюється у Скрипку (останній рядок).
Система образів вірша будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня – явір і яворина.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ya-stuzhivsya-mila-za-toboyu-analiz

Немає коментарів:

Дописати коментар