Лексична норма. Лексична помилка. Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

— Ти справді думаєш, що зможеш перемогти в цих змаганнях?

— Так, я так гадаю.

— А на чому ти гадаєш: на картах чи на кавовій гущі?

— На кавовій гущі не гадають, а ворожать.

— Отакої!

А. Через яке слово сталося непорозуміння?

            Б. Яка причина цього непорозуміння?

Лекси́чне зна́чення сло́ва — зміст слова; це історично закріплена у свідомості лю­дей співвіднесеність слова з певним предметом, станом, дією, ознакою предмета та ін.

Окрім лексичного значення, слова мають і граматичне, яке показує, до якої частини мови вони належать, які мають граматичні ознаки. Наприклад, лексичне значення слова соба­ка — домашня тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні та ін. Граматичне значення цього слова — відмінюваний іменник, однина, називний від­мінок.

Лексичне значення відображає лише узагальнене поняття про предмет, явище чи озна­ку, адже те саме слово може викликати в людей різні асоціації. Хтось, почувши слово со­бака, уявить пуделя, хтось — тер’єра, комусь спаде на думку просто цуценя, для когось собака (у певній ситуації) — лайливе слово, а для когось — це вірний друг. Отже, кожне слово має узагальнене значення, яке є для нього основним.

Більшість слів у мові — багатозначні. У тлумачних словниках основне, пряме значення стоїть на першому місці (його позначають цифрою 1). Кожне наступне значення потроху віддаляється від головного, набуваючи статусу переносного (у словнику використовують скорочення перен.)

Лексичні норми регулюють вибір слова відповідно до змісту й мети висловлювання. Наприклад, якщо йдеться про посаду, то вживаємо слово рятувальник, але аж ніяк не рятівник. Порівняйте: Викликали рятувальника з охоронної служби і Рятівником кота став випадковий перехожий. Якщо сказати: «Рятувальником кота став випадковий пере­хожий», то це означатиме, що випадкового перехожого призначили на посаду рятуваль­ника. Виходить нісенітниця. Плутанина близькозвучних слів призводить до лексичної помилки.

Лексичні помилки виникають унаслідок:

1) уживання слова в невластивому йому значенні;

2) невдалого добору синонімів;

3) сплутування близькозвучних слів (паронімів);

4) уживання зайвих слів (плеоназм);

5) повторення спільнокореневих слів (тавтологія);

6) калькування російських слів і словосполучень;

7) використання російських слів замість українських;

8) уживання беззмістовних слів, зайвих у мовленні (слова-паразити);

9) уживання фразеологізмів у невластивому значенні.

Не всі слова можуть між собою сполучатися, тож, поєднуючи їх, ми маємо передусім зважати на їхнє лексичне значення. Не можна поєднати прикметник молода з іменником дівчина, бо старих дівчат не буває. Так само не поєднуваними є прийменник біля й сполука слів на позначення кількості або часу: не біля, а близько одинадцятої години] не біля ста тисяч слів, а близько ста тисяч слів. Порушенням лексичної сполучуваності є поєднання дієслова розповсюджувати з іменниками, що мають абстрактне значення: розповсюджу­вати інформацію, новини, чутки. Ні, розповсюджують конкретні предмети, наприклад листівки, літературу, а інформацію, новини й чутки поширюють.

Конте́кст, -у, ч. Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значен­ня слова, яке входить до його складу.

Підготовка до ЗНО. Запам'ятайте: