1. Мова і думка
Мислення - це особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі та вступає в багатогранні відносини з природним і соціальним світом, що її оточує. Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях.
Першим критерієм розвитку мислення є ступінь усвідомленості операцій і прийомів мислительної діяльності. Важливим показником є оволодіння вміннями і навичками застосування операцій і прийомів мислення на практиці.
Велике значення мають також прийоми мислительної діяльності - способи, за допомогою яких вона здійснюється. Звідси другий критерій - ступінь володіння операціями і прийомами мислительної діяльності, вміння виконувати раціональні дії щодо використання їх у навчальних і позанавчальних пізнавальних процесах. Особливе значення у визначенні рівня розвитку творчого мислення має явище перенесення знань, умінь, навичок.
Третій критерій розвитку мислення - ступінь уміння здійснювати перенесення, усвідомлення операцій і прийомів мислення, а також навичок користування ними в іншій ситуації з іншими предметами. Четвертий критерій - ступінь сформованості різних видів мислення, а також стану мислення в процесі переходу одного його виду в інший. Наступний критерій пов'язаний з оцінкою рівня розвитку студентів за наявним у них обсягом знань та способів навчання. Багатий запас знань, ступінь їх системності й оволодіння прийомами 21 розумової діяльності - важливий показник розумового розвитку студентів.
П'ятий критерій - запас знань, їх системність, а також поява нових способів засвоєння знань. Шостий критерій - стан і зростаюча динамічність різних якостей розуму: самостійності, глибини, критичності, послідовності, швидкості тощо. Ці критерії нерозривно пов'язані один з одним і представляють собою одне ціле: від них залежать усі інші критерії, які можуть бути використані як кількісна міра будь-якого компоненту мислення, а також вимірювачів мислення в цілому.
2. Види, форми, прийоми розумової діяльності
Розрізняють теоретичне і практичне, інтуїтивне й аналітичне, реалістичне та аутистичне, продуктивне і репродуктивне мислення. Теоретичне і практичне мислення розрізняють за типом розв'язуваних завдань.
Теоретичне мислення - це пізнання законів, правил.
Основне завдання практичного мислення - постановка мети, створення плану, проекту, схеми, основна особливість його полягає в умовах жорсткого дефіциту часу.
Аналітичне мислення розгорнуто в часі, має чітко виражені етапи, значною мірою представлено у свідомості самої мислячої людини.
Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю, відсутністю чітко виражених етапів, є мінімально усвідомленим.
Реалістичне мислення спрямоване в основному на зовнішній світ, регулюється логічними законами, а аутистичне пов'язано з реалізацією бажань людини.
Важливим є розрізнення продуктивного і непродуктивного мислення, заснованого на мірі новизни одержуваного в процесі розумової діяльності продукту по відношенню до занять суб'єкта.
Виділяють декілька класифікацій видів мислення.
1. За змістом:
а) конкретно-дійове – мислення у практичній діяльності, безпосередньо включене в практичну діяльність;
б) наочно-образне – мислення з опорою на образи сприймання або образи уяви;
в) абстрактне (понятійне) – мислення з опорою на абстрактні поняття та судження.
2. За характером задач, що вирішуються:
а) практичне мислення – мислення, направлене на розв’язання задач, що виникають у процесі практичної діяльності;
б) теоретичне – мислення, спрямоване на розв’язання теоретичних задач, лише опосередковано пов’язаних з практикою.
3. За ступенем новизни та оригінальності виділяють:
а) репродуктивне (шаблонне) – відтворююче мислення;
б) творче – мислення, в якому вирішується проблема, виробляється нова стратегія, знаходиться нове, раніше невідоме.
Немає коментарів:
Дописати коментар