ЛЕКСИЧНІ ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СИНОНІМИ, АНТОНІМИ. СИНОНІМІЧНЕ БАГАТСТВО МОВИ


СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Вправа 1. Прочитайте речення й виконайте завдання.
Вишукане поводження, стильний одяг, милосердя, аристократизм — ознаки чоло­віків і жінок, яких бачимо на світлинах.
Витончені манери, модне вбрання, спів­чутливість, шляхетність — прикмети панів і панянок, яких споглядаємо на фотографіях.
А. Чи відрізняються речення за змістом?
Б. Чи можна сказати, що синоніми в обох реченнях абсолютно тотожні?\

Сино́німи (грецьк. synonymos — однойменний) — близькі за значенням слова: го­ризонт, обрій, небосхил, крайнебо, виднокруг, овид. Вони відрізняються лише відтінками значення (хотіти, жадати); стилістичним забарвленням (базікати — розмовне, говори­ти — нейтральне); можливістю поєднуватися з іншими словами (дефект у товарі, недо­лік у роботі, вада в характері людини — аж ніяк не скажеш: дефект у характері людини). Синоніми можуть бути й тотожними за значенням: століття — сторіччя, процент — від­соток, мовознавець — лінгвіст. Синонімічний ряд іноді налічує кілька десятків слів, проте одне з них стрижневе, навколо якого й групуються синоніми: іти, прямувати, простува­ти, ступати, крокувати, маршувати, чимчикувати, шкандибати та ін. У цьому синоні­мічному ряду стрижневим є слово іти: воно є носієм загального значення й стилістично нейтральне.

Одна з важливих функцій синонімів у мовленні — різноманітність викладу, уникнен­ня повторів (тавтології). За допомогою синонімів можна виділити, підсилити, уточнити, оцінити, а отже, якнайкраще висловити думку. М. Рильський писав: «Багатство синоні­мів — одна з питомих ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тоб­то вміння поставити саме те слово й саме на тому місці — невід’ємна прикмета доброго стилю, доконечна риса справжнього майстра».
Окрім слів (лексичні синоніми), у синонімічні зв’язки можуть вступати і фразеологіз­ми (фразеологічні синоніми), порівняйте: як мокре горить — наче три дні не їв (повіль­но); доводити справу до кінця — ставити крапку над «і» (завершувати). Значення деяких фразеологізмів можна пояснити одним словом (семимильними кроками — швидко), а інші потребують пояснення кількома словами (у степу й хрущ — м’ясо; на безлюдді й Хома — чоловік; у лісі й опеньки — м’ясо — якщо немає кращого, то будеш радий уже будь-якому). Фразеологічні синоніми можуть бути близькими, а не тотожними за значенням. Напри­клад, стійкі сполуки як віл, як звір, як проклятий хоч і мають загальне значення (з великим напруженням працювати), проте відрізняються відтінками: як віл — без утоми багато й старанно працювати; як звір — несамовито працювати; як проклятий — працювати не пере­стаючи, не даючи собі відпочинку.
Анто́німи (грецьк. anty — проти й опута — ім’я) — протилежні за значенням слова: темний — світлий, сідати — уставати, пекло — рай. Антоніми переважно належать до однієї частини мови. Вони об’єднуються не в ряди, а в пари: жорстокий — ніжний, весе­ло — сумно. Антонімами можуть бути лише слова з діаметрально протилежним значенням. Багатозначні слова можуть мати антоніми як для прямих значень (суха тканина — мокра тканина), так і для переносних (суха розмова — тепла розмова).
В антонімічні зв’язки можуть вступати і фразеологізми: куди вода несе — пливти проти течії; хоч греблю гати (багато) — як кіт наплакав (мало).


Немає коментарів:

Дописати коментар