Перегляньте навчальне відео
Стилістичні можливості словотвору виявляються в
зіставленні слів одного кореня й одного значення, але різного словотвірного
оформлення, тобто в синонімії словотвірних афіксів, які увиразнюють слово,
надають йому відповідної експресії. Наприклад, рідковживані (непродуктивні)
іменникові префікси пра-, па-, уз-, су- підкреслюють піднесеність сказаного —
поряд зі стилістично нейтральними значеннями (суглинок, прадід) додають словам
урочистого відтінку: прамова, праоснова, пагін, паросток, паморозь, узголів’я,
узбіччя, узвишшя, сутінок, суголосся, супокій, сум’яття.
Префікси іншомовного походження анти-, архі-, екстра-,
псевдо-, ультра-, екс- надають словам книжного відтінку: антинародний,
псевдопатріот, архіважливий, екстравагантний, ультраправий, екс-президент.
Префікс пре- виражає збільшену міру ознаки: пречудовий, пресильний, преважливий,
а воз- надає слову піднесеності й урочистості: возрадуйся, возвеличити.
Особливої виразності набувають слова з декількома префіксами: знебарвити,
поназбирувати, попоходив, порозходилися.
Один з найвиразніших засобів стилістики — суфікс. Суфікси
книжного забарвлення -нн(я), -тт(я), -ізм утворюють абстрактні поняття, збірні,
віддієслівні іменники: бажання, каяття, заняття, прагнення, стягнення, горіння,
напруження, націоналізм. «Професійні» суфікси -ар, -ець, -ач, -ист, -ик, -тель,
-ир утворюють назви осіб за родом занять чи професією: байкар, повістяр,
митець, бандурист, мислитель, буровик, касир.
Особливу виразність мають зменшено-пестливі суфікси
-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-, -юсіньк-, -ик, -ичок, -чк-, -ечк-, -иц-
(тоненький, дрібнесенький, манюсінький, стовпчик, ріжечок, теличка) і суфікси
зі згрубілим значенням, емоційно-негативним відтінком -иськ-, -їськ-, -ищ-,
-їщ- (дівчисько, хлопчисько, побоїще, ручище, ножище).
Суфікси здрібнілості в поєднанні зі словами негативного
забарвлення надають зневажливих, іронічних, сатиричних, гумористичних
відтінків: партійка, воріженьки, рішеннячко. В офіційно-діловому та науковому
стилях мовлення здебільшого уникають використання слів з експресивними
суфіксами. Терміни на зразок язичок, мозочок утратили експресивність.
Складні слова виконують різні стилістичні функції: їх
використовують як терміни в книжних стилях, вони передають найрізноманітніші
емоційно-експресивні відтінки в художньому та публіцистичному мовленні.
Емоційного забарвлення можуть також набувати й
абревіатури (наприклад, у художньому стилі). Повторення одного й того самого
слова (кореня, префікса) підкреслює інтенсивність дії, ознаки: ходжу-ходжу,
старий-престарий, лежнем лежати.
Уживання чи поєднання різнопланових одиниць посилює
експресивність (возгавкати, ідейка, наплювизм, бабизм-ягізм).
Вправа 1 Перепишіть, розставляючи розділові знаки. З’ясуйте стильову належність речень.
1. Розхмарилось небо розсіялась тьма (О. Лупій). 2.
Блискавки відблискотіли відгриміли і громи (В. Мордань). 3. Розплелись
розсипались розпались наче коси вересневі дні (Д. Павличко). 4. Мій улюблений
колір жовтогарячий безстрашний бездонний і безжурний (О. Сандига). 5.
Розшарування розпилення душ людських рівнозначне кінцеві світу (М.
Самійленко).
Які повторювані префікси підсилюють емоційність речень?
Зал для глядачів, а не глядачевий
Як уже писав «Хрещатик», нашій мові притаманні сполучення «присвійний прикметник плюс іменник». Сестрин щоденник, батькова наука, бджолиний рій, Шевченкова хата. Якщо ж прикметник хоч і формально правильно створено, але його майже не вживають або використовують тільки в спеціальній літературі, то потрібно надавати перевагу сполученню «іменник плюс іменник у родовому відмінку». Не глядачевий зал, а зал для глядачів, не карасева юшка, а юшка з карасів, не підлогова щітка, а щітка для підлоги, не конюшинове поле, а поле конюшини (або конюшинище) тощо. До невдалих висловів також належать: грубний дим, сиренні зойки, сінниковий лаз, скверова доріжка, сурмова музика, цибулинне насіння і под. (З газети).
Відредагуйте невдалі вислови, подані в останньому реченні.
Вправа 3.Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси і з’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів. Які з цих слів характерні для художного мовлення, а які – для наукового?
Становлення, формулювання, архаїзм, архаїчний, посередництво, упертюх, бурмило, тонісінький, ординарний, рівнесенький, гостинчик, порозходитись, прадавній, історизм, дійсність, нездара, пагіння, хлопчисько, хатиночка, звірятко, вовчище, водиця.
Немає коментарів:
Дописати коментар