«Майстер корабля» (1928) — перший роман Ю. Яновського. Він написав його за сім місяців. У цьому
автобіографічному творі митець осмислив свій
«Майстер корабля» - абсолютно
новаторський (за змістом і формою) твір в українській літературі. Вплив
зарубіжної романтичної класики відчувається на рівні світоглядному, що лише
розширило художні обрії роману.
«Майстер корабля» був задуманий як твір
модерністський. Його основа неоромантична: на першому плані — окриленість,
фантазія і віра в людські можливості, які наче зовсім заступають приземлену
буденність. Екзотика приморського міста, романтика морських пригод, молодість з
її нестримними творчими амбіціями, кохання і вірна дружба — усе це сприяє
творенню загального неоромантичного ефекту життєвої повноти, незмарнованих днів
людського життя.
2. Записати в зошит
визначення та ознаки неоромантизму роману
Неоромантизм (від грецьк. νέος - молодий, новий і фр. romantisme) – напрям
модернізму, якому властиві увага до незвичайних особистостей, сильних
пристрастей, до всього загадкового й фантастичного.
Ознаки неоромантизму
у романі «Майстер корабля»
Екзотика.
Герої, піднесені над буднями.
Вітаїзм.
Символіка.
3. Записати паспорт твору та прототипи
Тема: роздуми митця про сенс земного
буття, загадковість і велич людської душі, її поривання до гармонії та краси
шляхом осягнення і минулого, і майбутнього; становлення українського кіно,
творення якісно нової української культури; тема жінки і кохання.
Ідея: утвердження
торжества молодості, енергії, краси, щастя і творчості, непереможного
життєлюбства; поетизація вільного творчого начала в українській людині,
пробудженій до нового життя.
Головна думка: «У мене одна
наречена, наречена з колиски, про яку я думав, мабуть, і тоді, коли не вмів ще
говорити. Наречена, що для неї жив ціле життя, їй присвятив сталеву шпагу й за
неї підставляв під мечі важкий щит... Культура нації —
звуть її». Мистецтво окрилює людину, саме у творчості вона здобуває безсмертя.
7. Виписати проблематику роману
Проблеми морально-філософського
характеру:
- проблема людини, яка
будуватиме майбутнє України, вільне від усіх темних прикмет попередніх часів;
- проблема сенсу
життя, щастя, творчого покликання, молодості і старості;
- проблема творення
нової української культури, культури нації;
- проблема оновлення в
особистих стосунках.
Майстер на носі корабля — дерев’яна
фігурка із профілем жінки, яка веде його вперед, оберігає від рифів.
Що повинна взяти із собою в подальшу
дорогу українська нація? Який багаж духовності, які морально-етичні цінності?
Що буде оберігати її в майбутньому?
Мотиви
- мотив молодості;
- мотив моря
Сюжет: сюжет роману
досить складний, багатошаровий, у ньому немає традиційної для цього жанру
часової лінійності: розповідь Богдана про повстання на Балканах — четвертий крок від
умовної реальності; написання сюжету про це повстання — третій крок від
художньої реальності; зйомки самого фільму — другий крок; усвідомлення
читачами, що все це — спогади зрілого То-Ма-Кі — перший крок (у цьому полягає
своєрідна сюжетна градація, багатошаровість сюжету).
Композиція
Композиція доволі вільна:
- незвична форма
оповіді — монолог-сповідь сімдесятилітнього
То-Ма-Кі, який
згадує свою далеку молодість, пов’язану з кіномистецтвом;
- читач мандрує
разом з героями з майбутнього в минуле;
- таємничі, часом
небезпечні пригоди змінюють одна одну;
- дія відбувається
то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява, (Пао);
- мариністичний
колорит Міста, що з’явився в українській літературі чи не вперше в такому
обсязі, змінюється екзотикою чужих країн;
- екзотичні також
імена героїв: Тайах, Сев, То-Ма-Кі та його сини Майк і Генрі.
Умовність зображення: автор моделює
художню дійсність, руйнуючи правдоподібність. Це проявляється й в умовному часі
та просторі. Автор зміщує різні часові й просторові площини: «Композиція —
досить вільна, роман розбудовується на очах у читача — автор зумисне демонструє
це, залучаючи його до активної співучасті в такому віртуальному творенні нової
дійсності» (Р. Мовчан). Уява читача мандрує за подіями, що відбуваються в
реальному часі або ж у спогадах. То ми в місті (в Одесі), то в Італії, потім
переносимося на о. Ява, (Пао), далі — у Румунію.
Літературознавча
довідка. Теорія літератури
Умовність зображення — нетотожність
образу відповідному об’єкту зображення, характерна для іншої дійсності,
змодельованої письменником. Це зумисне руйнування правдоподібності
зображуваного за допомогою вільного оперування художніми образами, історичними
фактами, логікою розвитку подій та ін. Умовністю зображення може бути,
наприклад, відхід від історичної правди. Умовність зображення — це події поза
конкретним часом і простором.
Художній час і
простір — час і простір, змодельовані автором,
недостовірні. Художній простір необов’язково відповідає реальному. Художній
час, на відміну від реального, може забігати наперед або сягати в минуле.
Три людські виміри розкриття
особливостей образів:
- творча праця;
- дружба;
- кохання
Прототипи художніх образів:
Григорій
Гричер (1883–1945) — український кінорежисер і сценарист. Народився в
Полтаві. Навчався в Києві. Працював на Одеській, Київській та Ташкентській
кіностудіях. Режисер-постановник фільму «Сорочинський ярмарок» (1927). У романі
«Майстер корабля» є прототипом Богдана.
Василь
Кричевський (1872–1952) — український маляр, графік,
архітектор. Народився на Слобожанщині,
навчався в Харкові. Перший ректор Державної академії мистецтв у Києві. Керував
мистецькою частиною у виробництві фільмів «Тарас Шевченко», «Тарас Трясило»,
«Борислав сміється» і «Звенигора» на Одеській кінофабриці (1925–1927). У романі
«Майстер корабля» є прототипом Професора.
Павло
Нечеса (1891–1969) — український організатор кіновиробництва.
Заступник директора Ялтинської (1922–1923), директор Одеської й Київської
кінофабрик (1925–1930). Автор сценарію фільму «Борислав сміється» (1927). 1937
р. був репресований. У романі «Майстер корабля» є прототипом Директора
кінофабрики.
Іта Пензо (1906–1992) — російська актриса, балерина, італійка за
походженням. Працювала в Одеському оперному театрі. 1927 року знялась у фільмі О. Довженка «Сумка дипкур’єра». У романі «Майстер корабля» є прототипом балерини Тайах.
О. П. Довженко – український письменник, режисер,
кінодраматург, художник, публіцист. З 1926 року працював режисером на Одеській
кінофабриці. У романі «Майстер корабля» є прототипом режисера Сева.
Образи моря та міста. Море в романі «Майстер корабля»
є тлом, на якому розгортаються події, воно допомагає глибше розкрити внутрішній
світ героїв. Море втілює далеку мрію й нові, незвідані дороги, як і зауважив
Ю. Яновський: «Я
ніколи не любив ходити по дорогах. Тому я й люблю море, бо на ньому кожна
дорога нова й кожне місце — дорога».
Образ міста саме у 20-х роках ХХ ст. відображається в українській літературі
повнокровно, це вже не абстрактне поняття, а берег, до якого прагнуть
літературні герої. Ю. Яновський творить художній простір, у якому розгортається
більшість подій у місті біля моря, не згадуючи його конкретноїтназви, проте читач бачить, як кадри старого документального фільму, у ньому
Одесу середини 20-х років минулого століття, яку називали «Голлівудом на березі
Чорного моря».
8. Символіка
твору: корабель – образ держави;
робота над
будівництвом вітрильника – поривання людини до гармонії
із собою, світом;
стародавні креслення
для справжнього корабля – програма духовного відродження
українців для власного шляху розвитку
Художні деталі: штормовий
вітер, берег, морські простори, якір
Постскриптум: у
романі утверджується романтика вітаїзму, непереможне життєлюбство, яке
наснажувало багатьох митців 20-х рр. XX століття. Ю. Яновський опоетизував
вільне творче начало в українській людині, розбудженій до нового життя. (Це
символізує будівництво вітрильника).
Немає коментарів:
Дописати коментар