І. Нечуй-Левицький. Повість “Кайдашева сім’я”

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

Про автора

Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) – український прозаїк, перекладач. Він увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози.

За півстоліття творчої діяльності І. Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей.

Особливості творчості письменника:

– у соціально-побутових оповіданнях та повістях відобразив тяжке життя українського народу другої половини XIX ст., зокрема селянства й заробітчан;
– на відміну від своїх попередників – Г. Квітки-Основ’яненка та Марка Вовчка, він докладніше розробляв характери, повніше висвітлював соціальний побут, показував своїх героїв у гострих зіткненнях із соціальними умовами;
– своєрідна риса стилю І. Нечуя-Левицького – тонке поєднання реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, обставин праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів, тонкий гумор.

Повість «Кайдашева сім`я» (1879)

·               Епос

·               Соціально-побутова сатирично-гумористична повість -хроніка –картини родинного життя і побуту зображені на фоні соціальних подій, пояснюються ними; події змальовуються за допомогою сатири та гумору в хронологічній послідовності

·               Реалізм

·               Прототипи – сім`я Мазурів із села Семигори, які мали сватів Довбишів

·               9 частин

·               ТЕМА: життя українського села в перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі однієї родини

·               ІДЕЯ: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз`єднаності в родині

Персонажі 

Характеристика основних персонажів повісті “Кайдашева сім’я”

Омелько Кайдаш

Омелько Кайдаш – звичайний селянин. Тяжка праця, панщина підірвали його здоров’я та сили.

Зовнішність Омелька описано так:

«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною».

Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він такожвимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити – це, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним.

Після одруження синів він поступово втрачає батьківську владу над ними, а Карпо навіть підіймає на старого руку.

Кайдаш спився до божевілля та втопився, хоча все життя боявся саме такої смерті.

Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів.

«Вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем».

Вона сварлива, конфліктна жінка. Маруся гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою, «терлась коло панів і набралась від них трохи панства».

Також про неї сказано, що «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає» (улеслива, проте лицемірна). Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись.

Позитивні риси її характеру – це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати та бабуся. Але жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім’ї, бійок.

Карпо

Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний.

«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті».

У Карпа складний характер, він впертий, конфліктний, швидкий на розправу.

Мотря

Мотря – дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але не вихвалялася на селі. Характер у Мотрі складний: горда, язиката, конфліктна.

Узявши шлюб, поринула у тяжкі будні. Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу. Щоденна гризня зробила Мотрю злою, сварливою жінкою. А лютість її не мала меж. Так, вона навіть виколола свекрусі око та не переймалась, а раділа цьому.

Про Мотрю в повісті сказано: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у Спасівку».

Її зовнішність описано докладно:

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю».

Лаврін

Лаврін – молодший син у сім’ї Кайдашів. Він лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний.

Має дуже привабливу зовнішність:

«Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір».

Хлопець жартівливий, дотепний, веселий. Він у всьому бачить добре, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу й грає на сопілці.

Але, на жаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом, конфлікти у родині змінюють і його характер: він стає більш жорстким, конфліктним.

Мелашка

Мелашка – дружина Лавріна.

«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк».

Дівчина щира, тиха, спокійна, лагідна, чутлива.

Вона тяжко переживала безладдя в родині. Та поступово навіть і тиха й лагідна Мелашка втягується у сварки й бійки, її характер змінюється, стає більш конфліктним.

Завдання 1. Відгадайте героя.

1.       Сидів ... у білій сорочці з широкими рукавами. З-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, неначе лице в ченця .

2.       Був широкий в плечах, з ... карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве ...

3.       Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи...

4.       Була ... висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем... Пишала губи, осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом...

5.       Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними, блискучими, як терен, облитий дощем, очима ...

6.       Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повно5вида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк ...

7.       Вона була в одній сорочці і вузькій запасці. Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові вона була схожа на довгу швайку з здоровою булавою...

8.       Висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові...

9.       Вона розцвіла і стала повніша на виду. Її очі, її тонкі брови блищали на сонці, а лице горіло рум’янцем. Вона сяяла, як кущ калини, посаджений серед двору ...

10.   ...стояв, неначе скеля... зблід, як смерть, а тонкі губи, міцно стулені, стали зовсім білі, неначе полотно.... Його темні очі погасли й ніби померкли, а волосся на голові настовбурчилось і стирчало, неначе в їжака...

11.   ... сидів мовчки й собі важко зітхав, підперши голову долонею й спершись ліктем на коліно. На його широкому блідому лобі, на його спущених віках лежала глибока, важка туга, лежав сором, перемішаний з жалем ...

12.   Він сидів боком. Вона впізнала... його русяву кучеряву голову, рівний лоб, рівний тонкий ніс. Але чого він став такий блідий, такий смутний? Де ж дівся з лиця його рум’янець? Чого він став такий блідий, як смерть, та нужденний, неначе слабий? ...

Сюжетний план

1.Опис села Семигори, знайомство з персонажами, залицяння Карпа до Мотрі – експозиція.

2. Одруження Карпа з Мотрею – зав`язка.

3. Сутички між Кайдашихою та Мотрею (борщ, замітання у хаті, полотно на сорочку).

4. Бійка за мотовило. Карпові з Мотрею прибудували хату.

5. Знайомство Лавріна з Мелашкою. Кайдаші на розглядинах у Балашів у селі Бієвцях.

6. Мелашка у Кайдашів. Подорож до Києва.

7. Пияцтво та смерть Кайдаша.

8. Розділ спадщини. Сварки між родинами за сміття, за яйця.

9. Бійка за розбитого кухля. Мотря деркачем вибила Кайдашисі око – кульмінація.

10. Колотнеча за кабанчика та півня (Мотрин), кабана та коня (Мотрин), за грушу.

11. Груша всохла, сім`ї примирилися – розв`язка.

Існує два варіанти кінцівки повісті:

І варіант – груша засохла, чвари припинились;

ІІ варіант – груша з кожним роком розростається, родить все більше і дражнить як малих, так і дорослих Кайдашів.

Цензура не дозволила друкувати ІІ варіант

Особливості композиції

·                Розгортання сюжету за принципом нагнітання епізодів, сцен, колізій, завдяки чому виразно окреслюється характер конфлікту.

·                Смислову роль відіграють численні діалоги.

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ

Як проблема батьків і дітей знайшла своє втілення у творі?
 
Таблиця «Аспекти конфлікту між батьками і дітьми».

Батьки	Діти
Розпад патріархальних традицій родинних взаємин	Нікчемність причин “хатньої війни”
Капіталізація і соціальне розшарування на селі	Тяглість кріпацької свідомості селянина в нових пореформених умовах
Високе призначення людини на землі, її вроджена духовна краса	Деградація й моральний занепад, неможливість протистояти буденності
Система морально-етичних цінностей народу	Виродження кращого у людині під тиском життєвих обставин
Зовнішня комічність сюжетних ситуацій	Їх істинний трагедійний зміст
Поетичність української природи	Прозаїчність й безпросвітність сільських буднів

Завдання 2.  Написати відгук про кінофільм «Кайдашева сім'я» (Кіностудія / кінокомпанія: Кінооб'єднання «Консорціум Козак». Режисер: Володимир Городько; 1993 р.), вказати, чи вдалося творцям кіноверсії повісті передати задум автора.

Відгук є видом творчої роботи, в якому учень критично оцінює переглянутий кінофільм.

Відгук може мати такі структурні елементи: а) загальне враження від кінофільму;

б) гра акторів; майстерність акторської гри або її недоліки; в) побажання і власне бачення картини, дії, окремого епізоду.

Герой	Задатки	Риси характеру	Фактор впливу	Результат
Омелько	Майстер	Портрет. Людина доброї вдачі, гарний батько, побожний, але безпомічний, слабохарактерний, затурканий, залежний від членів родини, шукає забуття в чарці.	Панщина	Пияцтво, порушення етичних норм, трагічна смерть.
Маруся	Господиня	Портрет. Глава сім’ї, розумна, працьовита, чепурна, охайна, добра бабуся, вміє тонко володіти словом, але пихата, облеслива, манірна, сварлива, навіть жорстока, брутальна.	Панщина	Лицемірство, егоїзм, непорядність; зла і добра свекруха; нещаслива старість.
Карпо	Лідер	Портрет. Розумна, дотепна, енергійна, практична, але понура, зла, мовчазна, сувора, непокірна, жорстока, іронічна, уїдлива, глумлива, черства людина, яка зневажає рідних, хоче швидко розбагатіти.	Чвари	Егоїзм, жорстокість, повна моральна деградація.
Лаврін	Лірик	Портрет. Лагідна, жартівлива, ніжна, тонка, поетична, дотепна, життєрадісна, чутлива до краси і ніжності натура, але згодом черствіє, грубіє, зневажає рідних	Чвари	Уподібнення до Карпа, егоїзм, згрубілість, нічим не поступається перед іншими
Мотря	Господиня, мати	Портрет. Жвава, моторна, розумна, працьовита, енергійна, але крутої вдачі, скупа, користолюбна, мріє про швидке збагачення	Чвари	Егоїзм, згрубілість, неповага до старих батьків Карпа, призвідниця всіх сварок
Мелашка	Господиня, мати	Портрет. Побожна, тонка натура, добра, вразлива, чуйна, ніжна, мрійлива, вміє прощати, але з часом стає егоїстичною, дріб’язковою, сварливою, переймаючи  звички свекрухи.	Чвари	Егоїзм, згрубілість, уподібнення Мотрі, Кайдашисі, нічим не поступається перед іншими

Завдання 3. Увідповідніть вислів з фразеологзмом. Про кого з героїв повісті йдеться?

Вислів	Фразеологізм
1.Червоний перець у горілці дражнив його, неначе...br 2 Вона стояла над душею Мотрі, наче... 3 Висока та суха, неначе... 4 Теліпалась на стіні, неначе... 5 В великій, як..., хустці на голові була схожа на ... 6 Затріпала рученятами, неначе...	А ...як макітра; довга швайка Б …великою булавою В ...пташка крилами. Г ...цяцька малу дитину. Ґ ...циганська голка. Д ...осавула на панщині. Е ...павук на павутинні.

Завдання 4. Візьміть участь у фотоквесті за змістом повісті «Кайдашева сім`я»

Ілюстрації Анатолія Базилевича до повісті «Кайдашева сім`я»