Прочитайте
У реченнях якого з уривків переважають іменники? В яких реченнях
переважають дієслова? Речення якої з груп є більш динамічними?
1. Зупинки. Аварії. Перон.
Гучномовці. Зали чекання. Карти. Вагони – партії. Вагони – службовці. Вагони –
аристократи. Люстра – електрична сестра орхідей. Черга. Буфет. Каси.
2. Здається, часу і не гаю, а
не встигаю, не встигаю! Щодня себе перемагаю, від суєти застерігаю, і знов до
стрічки добігаю, і не встигати не встигаю, і ні хвилиночки ж не гаю! (З
творів Ліни Костенко)
Перегляньте відео
Опрацюйте теоретичний матеріал
Слова різних частин мови
виконують насамперед комунікативну функцію, бо з них будуються речення, що служать
для вираження думок і почуттів. Проте кожна частина мови, маючи свої
стилістичні особливості, може надавати текстові різного стилістичного
забарвлення. Так, переважанням дієслів тексту надається динамічності,
експресивності, тоді як переважне вживання іменників надає висловлюванню
ґрунтовності, розважливості. Домінування займенників роблять текст
особистіснішим, навіть інтимнішим. Велика кількість прислівників
деталізує й увиразнює перебіг подій, про які йдеться в тексті. Числівники
здебільшого виступають як стилістично нейтральні слова, проте іноді вживання
числівників конкретизує висловлене в кількісних вимірах або ж підкреслює надто
велику кількість чогось.
Найвиразніше стилістичні особливості кожної з частин мови
виражаються у зіставленні їх синонімічних граматичних форм – нейтральних і
стилістично маркованих.
Морфологічні синоніми – це граматичні форми слова,
які розрізняться засобами граматичного вираження і стилістичним уживанням.
Наприклад: лікар (стилістично нейтральне слово, означає професію,
вживається в будь-якому стилі), лікарка (означає особу жіночої статі, що
має певну професію, вживається в художньому й розмовному стилях), лікарша
(слово має розмовно-просторічний відтінок, вживається тільки в розмовному
стилі, часто з іронічно-негативним забарвленням, наприклад: Інженершу
зустрічаю – здуру голову втрачаю (П.Біба);
червона (стилістично нейтральне слово) – (вживається
тільки в художньому стилі – здебільшого в поетичних творах, наприклад: Червоная
скеля на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору... (Дніпрова Чайка);
біжіть (стилістично нейтральне слово) – біжіте (слово несе відтінок
експресивності, вживається в художньому та публіцистичному стилях, наприклад: Гей,
біжіте, панські слуги, та спіймайте вітра в полі! (Леся Українка).
Із певною стилістичною метою в художніх текстах іноді
використовуються форми середнього роду іменника замість форм чоловічого й
жіночого родів, що надає висловлюванню емоційного забарвлення – інколи
співчутливого, інколи – зневажливо негативного або сатиричного відтінку
(наприклад: ...А я було трохи не голе, таке убоге... (Т.Шевченко).
Стилістичними
ознаками виділяються іменники спільного роду. Більшість їх є стилістично
нейтральними (сирота, староста, листоноша). Частина ж іменників
спільного роду виражає негативні відтінки значення (зайда, приблуда, гуляка,
злодюга, гультіпаха, зануда). Деякі мають позитивне забарвлення і
увиразнюють співчутливе ставлення (бідолаха, сіромаха, невдаха).
Використовуються такі іменники в розмовному і художньому стилях.
Числові форми частин мови також мають стилістичні
особливості. Іменники, що мають форму лише однини (мідь, сталь),
вживаються в книжних стилях – науковому та діловому. Проте іноді такі іменники
у формі множини вживаються у висловлюваннях наукового стилю (шуми в серці,
болі в шлунку, приписані мінеральні води, командні висоти, високоякісні вина).
Стилістично маркованими можуть бути займенники. Так,
займенник ми може вживатися на позначення однієї особи (автора
дослідження) в науковому стилі, тоді як займенник ви вживається у
звертанні до однієї особи з метою вияву пошани в художньому (епістолярному) та
розмовному стилях.
Поширеним стилістичним засобом є використання в ролі
звертання іменника-назви неістоти у формі кличного відмінка в художньому стилі
(наприклад: Людою я, Києве, твою врочисту сутінь вечорову... (М.Упеник).
Стилістичне забарвлення властиве й прикметниковим формам.
У науковому й діловому стилях використовуються прикметники з префіксами супер-,
інтре-, гіпер-, ультра-, архі-. У художніх текстах такі прикметники
вживаються з певною стилістичною метою: надати вислову емоційно-експресивного
відтінку (супермогутній, ультрасучасний, архівидатний).
Експресії надають
художнім висловлюванням прикметники з префіксами пре-, суфіксами -езн-,
-елезн-, -ісіньк-, а також складні прикметники: високий-превисокий,
яскраво-жовто-фіолетовий (наприклад: Червонувато-брудно-жовте шумує листя
під ногами. (М.Доленго).
Певного стилістичного
забарвлення надають висловлюванню
короткі й нестягнені форми прикметників, дієприкметників та займенників: молод,
молодая, прикляк, прокляття, жоден, всяк, кожен. Вживаються такі Фоми в
художньому та народнопоетичному мовленні (наприклад, Всяк чоловік собі не
ворог. (Нар. творчість).
З певною стилістичною метою можуть уживатися
дієслова. Так, форми одного способу дієслова можуть уживатися у ролі іншого
способу (у розмовному та художньому стилях). Наприклад, у ролі наказового
способу може бути вжито форму дійсного: Завтра прийдеш вчасно і спізнишся ні
на хвилину! У ролі наказового способу може вживатися неозначена Фома
дієслова: Сидіти! Слухати й не сперечатися!
Виконання вправ на закріплення
вивченого
1. Запишіть
речення. З’ясуйте, в якому з
уривків переважають іменники, що називають предмети, явища, стан, почуття.
Вкажіть уривок, у якому переважають дієслова, що означають дії та процеси.
Дайте відповідь на питання: який уривок динамічніший, експресивніший? Який
ліричніший?
а) В світі жити-не
тужити, хліба заробити. не боятись наступити на тернові віти. Не самі квіти
зривати по гаях, по полю, чесним потом виробляти із неволі волю.
(П.Куліш)
б) Ніч, лампа,
роздум, самота, сніги паперу ще німого. Спокійна творчості тривога, в мовчанні
зімкненні уста...
(М.Рильський).
- Пояснювальний диктант. Знайдіть в
реченнях стилістичні нюанси, поясніть їх використання в цих реченнях.
Спочиваєш ти, наш батьку,
тихо в домовині, та збудила твоя пісня думки на Вкраїні... (Леся Українка). І
довго батюшка тої суботи вечерню правив, і тато якось тоді довго-довго у дворі
поралися, і мати – все щось товчуться, все товчуться... (Остап Вишня).
Микола Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький
був... Воно й училось, нівроку йому. Страх яке до книжки було: чита, одно
чита... Оленка. таке малюсіньке, в сорочечці, чорнявенька, як і батько. Стає
опеньочок, молиться за татом. Таке втішненьке. (З творів А.Тесленка). Сторожке,
крутолобе, зайшло, стало перед учителем, прикрившись недоброю, напруженою осмішкою:
“Ану, що ви мені зробите?” (О.Гончар).
Горять, горять свободою вчорашнії раби... (П.Тичина).
Хмара вражая розтане, ясен, красен день настане... (М.Рильський). Пущу я коня у
чистеє поле, пущу соколонька на синєе море (Нар. творчість).
- Запишіть речення. Випишіть
іменники спільного роду. Вкажіть
ті, що мають позитивне забарвлення і які виражають негативні відтінки
значень. У яких стилях використовуються такі іменники?
Була собі сиротина: ні
отця, ні мами, ані брата, ні сестриці, – всі лежать у ямі (М.Костомаров).
Нищать зайду запорожці, мов качата ряску, за Сірком, за отаманом не знають поразки (А.Рибачок). Яке нам діло до того,
що дикий злюка козакує? (П.Куліш). Емігранти – мов анонімки, чи бурлаки,
а чи заброди (О.Різниченко). Невмивака – попова собака (Нар. творчість).
- Поясніть стилістичну роль
повторюваних прислівників.
Високо-високо під небом
вечірнім пролетіли величезним
табуном дикі гуси у плавні на ніч і
виповнили повітря дивним гуком
(М.Коцюбинський). Як я люблю, коли зоряно-зоряно в небі ...
(М.Стельмах). Тихо-тихо
шумлять-перешіптуються осокори (М.Стельмах).
- Записати речення. вказати
морфологічні синоніми. Чим вони відрізняються від лексичних синонімів?
Зеленеє жито, зелене!
Хорошії гості у мене! Ой не шуми, зелен гаю, зелений байраче! Ірод проклят
засмутився, що Йсус Христос народився.
Твоя, царю, віра проклятая, твоя царівна поганая! Голий бідак злодія не боїться. Гол, як сокол,
обмерз, як пес, обкис, як лис, а так
голоден, що жить не годен.
Домашнє завдання
- Записати речення. Якого стилістичного
забарвлення надає реченням вживання форми середнього роду замість чоловічого або жіночого? Чи можливий такий засіб в інших стилях. крім художнього?
Пішла в снопи,
пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало у холодочку за снопом
(Т.Шевченко). Був собі тато, була собі мама, було собі я. (І.Драч). І
майне біля хати колискою маною заводій не, окате, те, що
звалося мною (В.Базилевський).
- Розподільний диктант. Іменники,
що вживаються тільки у формі однини та тільки в формі множини, записати у
дві колонки. Які з цих іменників належать до книжних стилів?
Окуляри, сум, вибори, Чернівці, студентство, боротьба, заробітки, абстракціонізм, іменини, аміак, шахи, політика, хрестини
Немає коментарів:
Дописати коментар