«Міні-інтерв’ю» (ознайомтеся з біографією письменника)
— Євгене Павловичу, де й коли ви народилися?
— Я народився 26 грудня 1898 року в слобідці
Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії в сім’ї дрібного
торгівця.
— Скажіть, будь ласка, у яких навчальних
закладах Ви навчалися?
— Учився в
сільській школі, потім у кількох гімназіях — у Богучарі, Ростові, Боброві, у
Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті, пізніше — у Київському
музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка.
— У діяльності яких організацій Ви брали
участь?
— В Асоціації письменників (Аспис), що
об’єднувала тоді всю «непролетарську» літературу Києва, пізніше став членом
письменницької групи «Ланка», яка 1926 р. перетворилася на «Марс» (Майстерня
революційного слова).
— Де й коли були
опубліковані Ваші перші українські вірші?
— Перші українські
вірші були опубліковані 1923 р. в київському журналі «Глобус» під псевдонімом
Кантемирянин (від назви рідного села).
Літературна вікторина (ознайомтеся з біографією письменника)
1.Коли і де народився Євген Павлович
Плужник?(26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту
Воронезької губернії)
2. В якій сім’ї народився майбутній
поет?( в сім'ї дрібного торговця, у сім‘ї було 8 синів і дочок)
3. Під чиєю опікою жив
Євген? (під опікою сестри Ганни)
4. Де вчителює
Плужник?(у початковій школі села Велика Богачка).
5. Де ще, крім
учителювання, пробував свої сили Євген
Плужник (вирішує спробувати свої сили як актор у мандрівній трупі)
6. В якій літературній
організації одержав лiтературне
«хрещення» письменник? (у лiтературнiй
органiзацiï «Ланка»)
7. Хто був членами
групи «Ланка»? (група молодих «попутникiв»: Б.Антоненко-Давидович, Г.Косинка,
В.Пiдмогильний, Є.Плужник, Б.Тенета, Т.Осьмачка, Д.Фалькiвський та iн.)
8. Яким псевдонімом
підписався Є.Плужник під перші українськими віршами, які були опубліковані
1923 року в київському журналі "Глобус" (під псевдонімом Кантемирянин
(від назви рідного села))
9. Коли і завдяки
кому побачила світ перша книжка віршів Євгена Плужника під
назвою "Дні"(1926 року завдяки дружині поета Галині Коваленко)
10. Чому збірка поезій
під назвою "Рівновага", яку Плужник підготував до друку і датована
33-м роком, лишилася ненадрукованою?( разом з багатьма своїми друзями й
колегами по перу він потрапив у жорна сталінської репресивної машини).
11.Скільки років
тривала літературна діяльність поета?
(усього десять років)
12. Коли помер і де
похований Євген Плужник? (помер 2 лютого 1936 року, похований у Братській могилі на
Далеких Соловках).
Поезiя збiрок "Рання осiнь" (1927) та "Рiвновага"
(1933) лiрична, а точнiше, переважно
iнтимно-особистiсна, глибоко психологiчна за характером. Є. Плужник великий майстер передавати особливостi
рiзних станiв душi людини. Настрiй збiрок "Рання осiнь" та
"Рiвновага" суттєво вiдрiзняється вiд збiрки "Днi":
здебiльшого це медитативнi, елегiйнi твори: наприклад, "Дивлюсь на все
спокiйними очима, давно спокiйним бути я хотiв...", "Вчись у природи
творчого спокою...". У цих збiрках багато творiв пейзажноï лiрики, яка
неодмiнно, хоча б на рiвнi пiдтексту, спiввiдноситься з долею людини.
До цієї збірки входить поезія
Вчись у природи творчого спокою
Вчись у природи
творчого спокою
В дні вересневі. Мудро
на землі.
Як від озер, порослих
осокою.
Кудись на південь
линуть журавлі.
Вір і наслідуй. Учневі
негоже
Не шанувати визнаних
взірців,
Бо хто ж твоїй науці
допоможе
На певний шлях ступити
з манівців?
У маленькій (дві
строфи) поезії «Вчись у природи творчого спокою» утверджується філософська
думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа. Тільки в її
«творчому спокої» все досконале й гармонійне, тому у творі звучить заклик
шанувати «визнаний взірець» — природу. Євген Плужник ніби втікав від дійсності,
заглиблюючись у свій власний світ, але прагнув і нащадкам передати думку про
те, що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім
світом.
Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості - це ознаки душевного стоїцизму
Стоїцизм (грец. sto
— портик (галерея з колонами в Афінах, де Зенон,
засновник Стої, навчав філософії)) — філософське вчення, згідно з яким
світ-космос перебуває в нескінченній пустоті, будучи живим сферичним тілом,
розумною істотою, що організовує всі свої частини в доцільно упорядковане ціле.
Долю окремого тіла, за
стоїцизмом, визначає його природа, що доцільно включається у всезагальну
природу. Найважливішим своїм завданням стоїцизм вважав обґрунтування міцної і
розумної основи морального життя людини, яку вбачав у подоланні пристрастей,
силі духу, що виявляється у підпорядкуванні своїй долі. Основними чеснотами
стоїка було проголошено стійкість, твердість у житті.
Робота над паспортом твору
Тема: взірець для творчої людини - природа, у якій все гармонійно поєднане,
включене в життєвий коловорот.
Ідея: захоплення красою навколишнього світу і біль
з приводу відсутності душевної гармонії,
заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде
бажати гармонії з довколишнім світом.
Основна думка: людині притаманно сумніватися, помилятися.
Тому і потрібно
вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки
цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не
схибити, не піти манівцями.
Жанр: пейзажна лiрика.
Художні особливості
твору:
порівняння
– як від озер,
порослих осокою. інверсія – дні вересневі
риторичні запитаття - хто
ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити
з манівців?
«Ніч... а човен — як срібний птах!..»( зi збiрки "Рiвновага").
Автор вдається до
вiдомого в лiтературi образу човна -
символу людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке
зачарування красою свiту. У поезії
звучать космічні мотиви. Ліричний герой поезії Є.Плужника усвідомлює себе
часткою космосу.
Виразне читання поезії
з відповідним коментарем
Нiч... а човен - як срiбний птах!
(Що слова, коли серце повне!)
Не спiши, не лети по сяйних свiтах,
Мiй малий ненадiйний човне!
I над нами, й пiд нами горять свiти...
I внизу, i вгорi глибини...
О, який же прекрасний ти,
Свiте єдиний.
Робота над паспортом твору
«Ніч... а човен — як срібний птах!..»( зi
збiрки "Рiвновага").
Тема:
відтворення врівноваженості душевного стану ліричного
героя, мотиву туги за минущістю краси,
щирих особистих почуттів людини, пов’язаних із
роздумами про те, що людське
життя сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку.
Ідея: возвеличення любові до
всього, що пов’язано з людським життям, вибором людиною життєвого шляху,
глибокого зачарування красою свiту.
Основна думка: світ такий
глибокий і й незбагненний, але в цьому його краса й привабливість, те,
заради чого варто жити.
О, який же прекрасний ти, Свiте єдиний.
Жанр: філософська лірика
Римування: перехресне
Художні особливості твору: Образи-символи: образ човна -
символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке
зачарування красою свiту:
метафори горять свiти, не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий
ненадійний човне! (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і
людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію).
Полісиндетон
– нагромадження у фразі великої кількості
сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й
незбагненність світу
I над нами, й пiд нами
горять свiти...
I внизу, i вгорi
глибини...
епітети - по сяйних свiтах, малий ненадiйний човне,
порівняння - човен -
як срiбний птах інверсія – свiте єдиний
риторичне звертання - Не спiши, не лети по
сяйних свiтах,
Мiй
малий ненадiйний човне!
О, який же прекрасний
ти,
Свiте єдиний.
риторичні оклики - Що слова, коли серце
повне!
Нiч... а човен - як срiбний птах!
У творчому доробку
Євгена Плужника небагато інтимних віршів.
Один із них «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»
Виразне читання поезії з відповідним коментарем
Річний пісок слідок
ноги твоєї
І досі ще — для мене!
— не заніс.
Тремтить ріка, і
хилиться до неї
На тому березі
ріденький ліс...
Не заблукають з хуторів лелеки, -
Хіба що вітер хмари
нажене...
О друже мій єдиний, а
далекий.
Який тут спокій
стереже мене!
Немов поклала ти мені на груди
Долоні теплі, і
спинилось все:
І почуття, і спогади,
і люди,
І мертвий лист, що
хвилями несе.
Немов ласкаві вересневі феї
Спинили час, — і
всесвіт не тече...
І навіть цей слідок
ноги твоєї
Вже не хвилює серця і
очей...
Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній
лагідній землі,
І твій слідок малий —
такий великий,
Що я тобі й сказати б
не зумів!
Робота над паспортом твору
Тема поезії «Річний пісок» (із збірки "Рання
осінь") :
зображення особистих почуттів ліричного
героя, спогадів про кохання, які не стираються з пам'яті, філософських роздумів про сенс життя, про
велике мале в ньому
Ідея: возвеличення великого
почуття кохання, яке робить людину щасливою
Основна думка: кохання — це те велике, чим варто дорожити, що треба
берегти.
Жанр: інтимна лірика
Римування: перехресне Віршований розмір: ямб
Художні особливості
твору:
Метафори - тремтить ріка,
хилиться ріденький ліс, не
заблукають з хуторів лелеки, спокій стереже мене
епітети - друже мій єдиний, а далекий, мертвий лист,
ласкаві вересневі феї, на осінній лагідній землі,
порівняння - немов ласкаві вересневі феї спинили час,
риторичне звертання - о друже мій єдиний, а далекий.
риторичні оклики -
Який тут спокій стереже мене!
І твій слідок малий —
такий великий,
Що я тобі й сказати б не зумів!
Підсумки
Отже, за досить
коротке творче життя Євген Плужник встиг сказати дуже багато, а це i є ознака талановитостi
майстра. Певним пiдсумком його поетичноï творчостi можна вважати рядки зовсiм
коротенькоï поезiï на останнiй сторiнцi збiрки "Рiвновага":
Суди мене судом твоïм
суворим, Сучаснику!
Нащадки безстороннi
Простять менi i помилки,
й вагання,
I пiзнiй сум, i радiсть передчасну,
Їм промовлятиме моя
спокiйна щирiсть.
(Суди мене судом твоïм
суворим)
Немає коментарів:
Дописати коментар