Тема 1. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Тема 2. Образи дійових осіб комедії "Мина Мазайло"

 Тема 1. Сатирична комедія «Мина Мазайло».

1. Історична довідка 

Українізація — це політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді розпочався розвиток національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу.

Відроджувалася література, театр, кіно, музика. Найвідомішими літературними об’єднаннями були "Плуг" - спілка селянських письменників (П. Панч, А. Головко), "Гарт" - спілка пролетарських письменників (М. Хвильовий, В. Сосюра), ВАПЛІТЕ - Вільна Академія Пролетарської Літератури (П. Тичина, М. Бажан, Ю. Смолич, Ю. Яновський). Виділялися групи неокласиків (М. Зеров, М. Рильський, Ю. Клен), символістів (П. Тичина, Ю. Меженко), футуристів. Популярністю користувалися твори драматургів І. Кочерги, М. Куліша.

У середині 20-х років в Україні нараховувалось 45 професійних театрів. Театр "Березіль" режисер Лесь Курбас.

Українську культуру збагатила творчість композиторів М. Леонтовича, К. Стеценка, Г. Верьовки, П. Козицького, Л. Ревуцького.

Отже, у 20-х роках українська література та мистецтво переживали бурхливе піднесення. Пройнята національною духовністю, всупереч ідеологічним обмеженням, українська культура досягла світового рівня.

З історії України відомо, що українізації найбільший опір чинили партійні й державні службовці. Згідно з даними уряду, на початку 20-х рр. в органах радянської влади в Україні переважно працювали російськомовні чиновники, які в більшості своїй не сприймали українізацію, вважали її політичним маневром і всіляко ухилялись від неї.

Згідно постанови ЦВК СРСР 1929 р. якщо державні органи й підприємства спілкувалися між собою з центром виключно російською, а з місцевими органами – національною, то чиновники взагалі відмовлялися вивчати українську мову. Особливо складна ситуація була на підприємствах, які очолювали керівники-росіяни, поставлені Москвою.

Тому, беручи за основу історичні факти, можна зробити висновок, що Мина Мазайло боявся стати другосортним службовцем, він мріяв про вищі посади . А тому українізацію він не підтримував.

2. Законспектуйте матеріал та вивчіть визначення сатиричної комедії

Микола Куліш.      Сатирична комедія «Мина Мазайло»

Жанр: сатирична комедія.

Літературознавці й критики не були одностайними у визначенні жанру п’єси «Мина Мазайло». М.Куліш визначив свій твір як філологічний водевіль; Ю.Лавріненко – політична комедія; Лесь Танюк – філологічна комедія, яку важко перекласти іншою мовою.

Сатирична комедія – це твір, у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події, персонажі.

  Тема: зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Ідея: викриття суспільних антиукраїнських явищ, засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.

Місце подій: дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст„ у період найбільшого поширення українізації.

Особливості п’єси «Мина Мазайло»:

Ø  драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;

Ø  немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокія теж не можна назвати патріотом: українська мова цікавить його з наукової точки зору);

Ø  у творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;

Ø  фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.

3. Перегляньте навчальне відео

Домашнє завдання 

Проаналізуйте образи твору.

Тема 2. Образи дійових осіб комедії "Мина Мазайло"

1. Законспектуйте

У п’єсі немає звичного переліку дійових осіб

Головні герої «Мина Мазайло»

Мина Мазайло — харківський службовець середніх літ.

Лина (Килина) Мазайло — його дружина.

Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка.

Мокій — їхній син.

Уля — подруга Рини.

Тьотя Мотя — сестра Лини з Курська.

Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва.

Баронова — Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови.

Тертика, Аренський, Губа - комсомольці, друзі Мокія

2. Розгляньте таблицю. Чи погоджуєтеся ви із такою характеристикою дійових осіб?

Дійові особи	Позиції до українізації	Ставлення до української мови	Герої за поглядами
Мина Мазайло	робить опір українізації	відмовляється від української мови	манкурт
Мокій	наївний, вірить в українізацію, розпочату більшовиками	вивчає і пропагує українську мову	має певні риси патріота
Тьотя Мотя	вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться	українську мову вважає «австріяцькою видумкою»	шовіністка
Дядько Тарас	вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити	вболіває, але не хоче вносити нічого нового	націоналіст

3. Дізнайтеся про сценічне втілення комедії

За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання «не тих» слів, а українську мову знав дуже добре й високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Тому, мабуть, М. Куліш написав п’єсу «Мина Мазайло», у якій порушив мовну проблему. Письменник був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови й намагався боротися за її подальший розвиток. «Мина Мазайло» — одна з найкращих п’єс, яку хтось із дослідників назвав «філологічним водевілем», бо в ній багато уваги приділено слову.

Протягом року комедію «Мина Мазайло» було видруковано. Спочатку в одному з найбільш самобутніх і «європеїстських» українських видань кінця 20-х рр. XX ст. — гумористично-сатиричному альманасі «Літературний ярмарок» (шосте число за 1929 р.), навколо якого, як відомо, об’єдналися колишні члени ВАПЛІТЕ, серед яких були М. Хвильовий, О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Яновський, Г. Косинка, В. Сосюра, Г. Епік, І. Дніпровський, П. Панч, М. Бажан та ін. А пізніше, усе в тому ж 1929 р., п’єса вийшла в Харкові окремою книжкою. Після постановки й публікації комедія стрімко одержала визнання. Проблематика, художні реалії твору жваво обговорювалися в пресі, стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. 1929 р. комедія з’явилася на сценах Дніпропетровська й Херсона, Одеси й Вінниці, Житомира й Маріуполя. У Києві поставив Гнат Юра, у Харкові — Лесь Курбас.

«Березільська» вистава тріумфально пройшла на гастролях в Одесі й Києві, а влітку 1930 р. — у Грузії, під час єдиного виїзду «Березоля» за межі республіки. Так само тріумфально було її знято наприкінці 1930 р., коли процес українізації пішов на спад.

Домашнє завдання

Пройдіть тестування, перейшовши за посиланням

Для групи ПМ-01:

https://vseosvita.ua/test/start/srw103