Завдання з української мови для групи
МРА-06-19
12.03.2020 Морфологічна
норма. Морфологічна помилка. Іменник.
1. Перегляньте відео «Лайфхаки з української.
Іменник як частина мови» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=fevoybkSW88
2. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника § 48
с.152-153
3. Виконайте вправи 2, 3, 4, 5, 7.
4. Написання вільного есе за
змістом одного з висловів народної мудрості.
Аби руки і охота, буде зроблена
робота.
Кожний майстер колись був невмілий.
Погнався і за тим, і за тим, а пішов ні з чим.
У кого совісті нема – нема й сорому.
19.03.2020 Рід
іменників (складні випадки узгодження роду іменників типу кір, дріб,
біль, нежить, пил, степ, ступінь, путь та ін. з іншими частинами
мови).
1. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника §
49 с. 157-159
2. Перегляньте відео «Рід іменника. Типові помилки»
за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=VFp7VCS7BRс
3. Виконайте вправи 3,4,5,7.
4. З’ясуйте, чи не помилились митці
слова, визначаючи рід іменників?
1. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю
біллю говорила (Словник Б. Грінченка). 2. Невинна біль змінилась у
гордий пурпур на тій калині, що тебе квітчала (Леся Українка).
Довідка: біль — білість; нитки, пряжа.
26.03.2020 Паралельні
родові форми іменника (зал – зала, птах – птаха, плацкарт –
плацкарта тощо). Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають
назви людей за діяльністю (поет – поетеса, поетка; директор – директорка,
робітник – робітниця та ін.).
Виконайте тестові завдання,
перейшовши за посиланням https://vseosvita.ua/test/start/jnh873
02.04.2020 Напишіть
формальне есе (есе-розповідь) «Ще назва є, а річки вже немає
(Л. Костенко)».
09.04.2020 Іменники спільного і подвійного роду.
1.
Перегляньте навчальне відео «Рід іменників. Іменники спільного роду» https://www.youtube.com/watch?v=zYyIx4uEiyc
2.
Виконайте тестові завдання з теми, перейшовши за посиланням
3.
Виконайте вправу. Переінакшіть європейські прислів'я в такий спосіб
(зміною граматичних форм або додаванням нових слів), щоб рід іменника спільного
роду можна було легко визначити. Переінакшені прислів'я запишіть.
1. Жаднюга
не матиме друга (Іспанське). 2. Що то за розумака, що на жарт ображається?
(Фінське) 3. І для невдахи настане гарний день (Ірландське). 4. Лежебоці миліше
сонце, що заходить, аніж сонце, що сходить (Угорське). 5. У працьовитого завжди
роботи доволі, а в базіки — два язики (Французьке). 6. Тільки нероба не
помиляється (Молдавське).
10. 04.2020 Визначення роду невідмінюваних іменників та
абревіатур, правила вживання їх.
1.
Перегляньте навчальне відео «Проблемні випадки визначення роду для ЗНО» https://www.youtube.com/watch?v=6sY0fxDEdiE
2.
Виконайте вправу. Прочитайте
словосполучення, узгоджуючи подані в дужках прикметники-означення з
невідмінюваними іменниками.
(Змістовний)
резюме, (креативний) кутюр’є, (вишуканий) леді, (захопливий) есе, (яскравий)
шоу, (вправний) маестро, (балакучий) мадам, (гламурний) барбі, (затишний) фойє,
(швидкий) таксі, (несподіваний) селфічино.
Довідка: селфічино – кава з малюнком на пінці.
3. Виконайте вправу. Визначте
граматичний рід кожної з абревіатур. Із двома з них (на вибір) складіть і
запишіть речення так, щоб на рід вказувала форма дієслова-присудка. ОБСЄ, МАГАТЕ, АТС, ВИЗ, СКБ.
16.
04.2020
Іменники, що мають лише форму однини або множини.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника § 50-51
с.161-162
2. Виконайте вправи 2, 5, 7 (частина І)
17. 04.2020 Складні випадки відмінювання іменників.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал
підручника § 52-53 с. 166-168
2. Виконайте вправи 2, 3, 5.
23.
04.2020 (2 уроки) Закінчення іменників
чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку. Відмінкові закінчення іменників
з конкретним та абстрактним значенням (терміна
– терміну, феномена – феномену). Паралельні закінчення іменників чоловічого роду давального відмінка
(-ові, -еві (-єві) , -у (-ю) ).
1. Опрацюйте теоретичний матеріал
підручника § 54 с.171-172
2. Виконайте вправи 2, 3, 5, 7.
24. 04.2020 Закінчення іменників ІІІ
відміни в орудному відмінку.
30. 04.2020 Словозміна іменників ІV відміни.
1.
Ознайомтеся з теоретичним матеріалом https://shkolyar.in.ua/pravopys-imennykiv/vidminyuvannya-imennyukiv-2
07.05.2020 Особливості кличного відмінка.
Опрацюйте теоретичний матеріал
підручника § 55-56 с.175-176
3. Виконайте вправи 2, 3, 7 (частина І)
08.
05.2020 Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен
по батькові.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал
підручника § 57-58 с.179-180.
3. Виконайте вправи 2, 3, 4, 5, 7
Завдання з української літератури для
групи МРА-06-19
13.03.2020 «Образне слово поетичного
модернізму»
1. Законспектуйте
таблицю „Основні
течії модернізму”
Течії
модернізму
|
Ознаки
|
Представники
|
Імпресіонізм
|
змалювання
не подій, а вражень, почуттів, викликаних подіями; психологізм, ліризм;
пейзаж є засобом змалювання внутрішнього світу персонажа; пластичність,
ескізна манера письма, звукопис, гра кольорів, світлотіней,
натяків; промовисті художні деталі
|
М. Коцюбинський
|
Експресіонізм
|
напруга
переживань, динамізм ситуацій; бурхлива реакція на бездуховність суспільства;
колоритність персонажів, психологізм; схильність до контрастів,
гіперболізації, відсутність прикрас, фрагментарність письма.
|
Василь
Стефаник
|
Неоромантизм
|
психологізм,
емоційно-інтуїтивне пізнання світу, прагнення до повноти буття, виявлення
людського потенціалу, спроби поєднати ідеал з життєвою правдою; у центрі
зображення — яскрава, неповторна особистість, що протистоїть сірій масі
|
Леся
Українка, Ольга Кобилянська
|
Символізм
|
культ
краси, прагнення дослідити незбагненну суть життєвих явищ життя;
милозвучність поетичного слова, головний художній засіб — символ
|
Олександр
Олесь, Микола Вороний, літ. угрупування „Молода Муза” (Михайло Яцків, Степан
Чарнецький, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Петро Карманський та ін.)
|
2. Законспектуйте матеріал лекції
Альманах „З-хмар і з долин”
„З-над хмар і з долин” —
літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 р. в Одесі.
Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX
— початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків. Відкривався віршем
І. Франка „Миколі Вороному”, за яким ішла відповідь М. Вороного „Іванові
Франкові”. Розмаїті погляди на мистецтво, що виявилися в цих та інших творах
альманаху, підкреслювали його провідну тенденцію: письменство має бути глибоко
національним та художньо досконалим.
На початку поезії М. Вороний подає
епіграф, узятий із творчості Ш. Бодлера: „Предметом поезії є вона сама, а не
дійсність”. Поет наголошує, що життя йому не байдуже, але він розуміє, що життя
має дві рівні сили, одна з яких „велетень-гнобитель” (уособлення сили інстинкту
вирішувати суперечки кровопролиттям), а друга — „геній-визволитель” (духовна
міць, яка повинна стати основою життя). Незаперечна заслуга М. Вороного в тому,
що в цій поезії поет вперше ставить питання про необхідність позбавити
літературу у „фарисеїв”, тобто графоманів, які „стають, немовби теж до бою, А
справді для пихи своєї з порожнім серцем фарисеї І паперовими мечами Вимахують
над головами”.
Угруповання „Молода муза”, „нова
драма” на межі століть
Деякі українські письменники
приходили від побутописання до психологізму, в їх народницький світогляд
вростали елементи модернізму; епіцентр дедалі більше переміщувався від
зображення до вираження, від обсервування зовнішніх обставин до ідей і настроїв
особистості. В Ольги Кобилянської та Лесі Українки попри деякі їхні розбіжності
у поглядах формується неоромантична концепція, що ґрунтується на „визвольному”
пориві, прагненні до повноти виявлення родового, саме людського потенціалу
буття, ідеалу „повної людини”... Ідею цілісної особистості висунув і Микола
Вороний у вірші-відповіді І. Франкові на його послання з назвою „Лісова
ідилія”. Відповідь була роз'ясненням і поглибленням відкритого листа М.
Вороного до письменників, який він опублікував у „Літературно-науковому
віснику”, де запрошував їх узяти участь в альманасі „З-над хмар і з долин”. Він
орієнтував письменників на твори, які б за змістом і формою могли „хоч трохи
наблизитися до нових течій та напрямів сучасних європейських літератур” і в
яких „було б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів того далекого
блакитного неба, що від віків манить нас своєю неосяжною красою, своєю
незглибною таємничістю, бо спокою треба, відпочинку для стражденної, зневіреної
душі сучасного інтелігента”.
Чи не подібною є творча настанова
молодих львівських письменників, задекларована в журналі „Світ” і розгорнута
пізніше О. Луцьким у статті „Молода муза”, де підкреслювалося: „Коли вже
відкинемо наразі все царство сучасних сумнівів і перехресних кличів в напрямі
нашого пізнання, а ограничимось лише на обсяг людського чуття в сфері
письменства і філософії, то вистане назвати лише Ніцше, Ібсена та Метерлінка,
щоб всім ярко пригадалось те живе биття сучасного, надміру, може, вразливого
людського серця і щоб пригадались нам всі його приюти там, де могло воно найти
своє тепло i спокій серед бурхливих днів”.
Такі заклики не заперечували ні громадянської теми, ні літературної традиції. До того ж притулком для серця
оголошувалися не тільки „метафізичні, містичні краї”, а й саме життя, все те,
де виявляється внутрішня потреба митця, яку не можна замкнути „в
ніякурозумовану шухляду”.
І. Франко назвав статтю О. Луцького
маніфестом „Молодої музи”. Франко критикував статтю Луцького за те саме, за що
раніше бельгійських символістів — за містицизм, прийнявши їх естетичну програму
платформи майже за політичну програму: „Як же се, мої панове, ви вербуєте до
свого кружка молоді духи, себто наших дітей, наших молодих братів і сестер?
Куди ви думаєте вести їх?”
Отже, „Молода муза” — літературне
угрупування у Львові, що виникло як ланка загальноєвропейського руху за
оновлення літератури в 1906 році та проіснувало до 1909. До складу цього
угрупування ввійшли Богдан Лепкий, Петро Карманський, Михайло Яцків, Сидір
Твердохліб, Василь Пачовський, Остап Луцький та інші.
Серед поетів, безсумнівно,
найталановитішим був Петро Карманський. Його перша збірка „З теки самовбивці” є
учнівським наслідуванням „Страждання молодого Вертера” Гете та „Зів'ялого
листя” І. Франка. Та в наступних книжках він утвердився як оригінальний поет зі
своїм обличчям.
20.03.2020 Леся Українка (Лариса
Косач). Життєвий і творчий шлях.
1. Перегляньте документальний фільм «Леся
Українка» https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY
2. Перегляньте фільм «Леся Українка. 10 вражаючих
фактів» https://www.youtube.com/watch?v=uOsYUKsrh6M
3. Пройдіть тест «Леся Українка. Біографія» https://ukrerudyt.com/test.php?test=44
Скріншот із результатом
тестування надішліть на електронну адресу divosvit.natalya@gmail.com
27.03.2020 «Contra spem spero!» як
світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи,
образотворчий прийом контрасту.
1. Переглянувши відео,
зробіть аналіз поезії: рід, жанр, тема, ідея, мотиви, композиція, образи, художні
особливості. https://www.youtube.com/watch?v=r3-YuGtwmMM
2. Вивчіть поезію «Contra spem spero!» напам"ять.
03.04.2020 Призначення
поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово,
чому ти не твердая криця…»). Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети
(«Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у
вірші «Стояла я і слухала весну…».
1. Зробіть конспект статті https://ukrlit.net/lesson/10klas_2/26.html
2. Виконайте тестові завдання https://naurok.com.ua/test/lesya-ukra-nka-11681.html Скріншот із результатом тестування надішліть на
електронну адресу divosvit.natalya@gmail.com
09.04.2020 Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Природа і людина у
творі.
1. Перегляньте фільм за драмою Лесі Українки «Лісова
пісня»
2. Підручник
с.222-224 – конспект.
10.
04.2020
Символічність
образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності й краси. Мати Лукаша й
Килина – антиподи головній героїні Мавці. Поєднання високої духовності й
буденного прагматизму в образі Лукаша.
1. Переляньте відео, присвячене аналізу драми-феєрії
"Лісова пісня" Лесі Українки, у якому дізнаєтесь кілька цікавих
фактів про письменницю, почуєте ознаки неоромантизму і їх репрезентацію в
художньому тексті. У ролику обговорено рід, жанр, тему, ідею, композиційні
особливості, проблематику, поетикальні засоби й прийоми (фольклоризм,
психологізм, символізм). https://www.youtube.com/watch?v=meq1XXJXgaQ
2. Підручник с.224-227 – конспект
16. 04.2020 Природа і людина в драмі-феєрії
«Лісова пісня».
17. 04.2020 Контрольний твір (есе) за літературною спадщиною Лесі Українки.
Напишіть власне висловлення.
Людина щосекунди змінює свою планету,
утверджується на ній. Прагнучи підкорити природу, ми не маємо часу замислитися
про доцільність володарювання над нею. Чи потрібно людині шукати відповідь на
питання про доцільність підкорення природи й володарювання над нею? Викладіть
Ваш погляд на цю проблему.
23.04.2020 Микола Вороний. Коротко про життя і
творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог
модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на
модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей
і форм символізму.
ТЛ: символізм.
24. 04.2020 Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби
в поезії («Блакитна Панна»).
Його можна
роздрукувати та вклеїти в зошит або просто зробити конспект.
30. 04.2020 РМ (п). Письмова творча робота (за поетикою
віршів М. Вороного).
Вивчити
напам’ять «Блакитна Панна» М Вороного
07.05.2020 Олександр Олесь (О. Кандиба). Коротко про життя і творчість,
світоглядні переконання митця. Неоромантичні, символістські тенденції у
творчості
2. Його
можна роздрукувати та вклеїти в зошит або просто зробити конспект
3. Вивчіть
напам’ять «Чари ночі» О. Олеся
08.
05.2020 «Чари ночі» – перлина інтимної лірикиукраїнської поезії. Мотив краси кохання й
молодості, філософські роздуми про гармоніюлюдини і природи. Музичність,
звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій.
Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле
скутий!..»).
1. Прослухайте виконання поезії «О слово
рідне! Орле скутий!..». https://www.youtube.com/watch?v=rgviZS0VJOY
2. Законспектуйте або роздрукуйте та вклейте у зошит Олександр Олесь
(Олександр Іванович Кандиба) «О слово рідне! Орле скутий!..» (1907)
Ідейно-художній
аналіз поезії
|
Збірка поезій
|
«Будь мечем моїм!» (1909)
|
|
Напрям
|
Неоромантизм
|
|
Літературний рід
|
Лірика
|
|
Вид лірики
|
Громадянська (патріотична)
|
|
Жанр
|
Ліричний вірш
|
|
Тема
|
Роль рідного слова в житті народу
|
|
Провідний мотив
|
Любов до рідної мови, заклик до її збереження
|
|
Ідея
|
Захоплення поета рідним словом, гнівний осуд колонізаторів, які його
нищать та земляків, котрі його зневажають
|
|
Головна думка
|
Висловлена в міфологічно-біблійних символах:
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися.
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
|
|
Пафос твору
|
Патріотичний (захоплення красою, мелодійністю, багатством рідного слова)
|
|
Проблема
|
Рідне слово як символ національного відродження України
|
|
Образи-символи
|
Орел скутий (символ волелюбності і великих потенційних можливостей
мови в розбудові національного життя).
Меч (символ войовничої грані українського слова).
Сонце (символ національної душі, миролюбної, окриленої,
творчої).
|
|
Критики
про поета
|
«Олександр Олесь – найпопулярніший український лірик на початку ХХ
століття. В його особі Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від
часів Шевченка».
(М. Грушевський)
|
Немає коментарів:
Дописати коментар